Когда ребенок обзаводится новыми друзьями, за него можно только порадоваться. Но как реагировать родителям, если новый друг малыша – воображаемый? Стоит ли беспокоиться или общение с вымышленными друзьями является нормой для детей? Это простые игры богатого воображения или психологические проблемы? Попробуем разобраться.
Мой новый друг
Воображаемые друзья уже несколько десятков лет представляют тему, интересную для психологов и педагогов. Стоит отметить, что число детей, имеющих воображаемых друзей, очень велико. Почти каждый ребенок хоть на короткий период заводил невидимого приятеля.
Родители могут и не знать, что ребенок разговаривает с воображаемым другом. А если и узнают, то обычно это происходит случайно. Например, дочь рассказывает об играх в детском саду с Машей. И эти рассказы не вызывают никаких сомнений у родителей. Но при желании познакомиться с подружкой своего ребенка, они узнают, что в садике нет никакой Маши. Подробно расспросив дочку, мама выясняет, что у Маши есть пушистый хвост, и она спит на радуге.
Вымышленными друзьями не всегда становятся сверстники детей. Это могут быть сказочные персонажи, животные, взрослые и любые вымышленные существа. От малыша можно услышать рассказы о друге, которому 160 лет, или о крохотном карманном приятеле.
Наличие вымышленного друга не должно пугать родителей. Но как на это реагировать? Стоит ли поддерживать детские выдумки?
Что делать, если малыш завел воображаемого друга?
Осмеивать или запрещать общение детей с вымышленными друзьями ни в коем случае нельзя. Это приведет лишь к тому, что ребенок отстранится, потеряет доверие, но все равно продолжит призрачную дружбу, только теперь постарается сохранить это в тайне. Правильным решением будет разумная поддержка вашего малыша. Интересуйтесь жизнью вымышленного приятеля: кто он, где живет, о чем мечтает, что его волнует. Вы узнаете много нового о переживаниях, мечтах и волнениях собственного ребенка. Не стоит самим раздувать тему воображаемого друга, постоянно о нем вспоминая. Просто дайте понять ребенку, что он может делится всеми своими мыслями с вами.
Разобравшись в причинах появления вымышленных друзей, вы сможете лучше понять своего ребенка и при необходимости оказать ему помощь. Ведь далеко не всегда призрачный друг появляется из-за хорошо развитого воображения.
Воображаемые друзья появляются внезапно, и так же неожиданно могут исчезнуть. Дружба с невидимками может длится на протяжении нескольких лет. В возрасте с 3 до 8 лет – это обычное явление. Как правило, к поступлению в школу дети перестают общаться с призрачными собеседниками.
Причины воображаемой дружбы
Ребенку с богатой фантазией, конечно, легче представить невидимого приятеля и даже завести с ним дружбу. Но порой развитое воображение лишь помогает создать подходящие условия, а причинами появления вымышленного друга у детей является что-то другое.
- Недостаток общения является основной причиной появления воображаемых друзей. Ребенок чувствует себя одиноким и заполняет пустоту придуманным другом, которому можно доверить все секреты, поиграть и пообщаться. Если малыш растет без братьев и сестер или разница в возрасте между ними слишком велика, вероятность приобретения призрачного товарища возрастает.
- Слабый и беззащитный малыш нуждается в друге, который сможет его защитить. И он может в своем воображении создать себе защитника и героя.
- Иногда ребенок создает себе приятеля, на которого сваливает вину за свои проступки. Он может его постоянно ругать и одергивать, подражая поведению взрослых.
- Воображаемый друг может появиться в трудной для ребенка ситуации. Например, рождение младшего братика или сестрички может вызвать гамму переживаний и, чтобы не чувствовать себя брошенным, малыш заводит себе друга. Такая трагичная ситуация для детей как развод родителей часто приводит к психосоматическим расстройствам. Но к некоторым детям на помощь приходит воображаемый друг, который разделяет все переживания крохи, и помогает справиться с тяжелой ситуацией. У малыша, оказавшегося в больнице без родителей, может появиться невидимый друг, который будет его поддерживать и помогать.
- Иногда вымышленные приятели призваны мотивировать детей, служат им примером. Они могут помочь справиться с тревогой и поверить в свои силы. Такой невидимый друг служит примером и идеалом для крохи.
Воображаемые друзья исчезают, как только ребенок перестает в них нуждаться. Но даже зная это, родители могут испытывать беспокойство: насколько малыш погружен в фантазию, и может ли он отличить реальность от вымысла?
Реальность или игра
Широко распространено мнение, что воображаемый и реальные миры смешиваются у детей в голове. Действительно, воображаемые образы накладывают отпечаток на восприятие мира.
Стоит сказать пятилетнему малышу, что пол – это огненная лава, как он тут же постарается забраться с ногами на стул. Но если ему предложить представить вместо пола цветущую мягкую полянку, он с удовольствием по нему пробежится. Его поведение основывалось только на его воображении. Очень часто можно услышать рассказы детей о том, чего никогда не было. Однажды услышанные истории или увиденные ситуации могут наложить такой отпечаток на восприятие ребенка, что он будет помнить их, как будто это произошло с ним самим.
Можно подумать, что работа воображения затмевает реальность, смешивая действительное и выдуманное. Но это не совсем так. Именно воображение стоит отблагодарить за то, что мы в состоянии различать выдуманный мир от мира реального. Ведь чтобы представить вымышленные картины, необходимо осознавать и реальность.
Играя, ребенок удерживает в голове фантазийный образ и реальность одновременно. Если кроха усадил с собой за стол игрушечного медведя и кормит его, поднося ложку с едой, он точно знает, что на самом деле игрушка не будет кушать. Малыш понимает, что кормление происходит понарошку, то есть он четко осознает, что реально, а что нет.
Присутствие воображаемого приятеля не должно беспокоить родителей, если оно ненавязчиво в жизни ребенка. Но если кроха все время проводит с призрачным другом, очень зависит от него и волнуется, когда они в ссоре, стоит уделить этому вопросу повышенное внимание.
Тревожные симптомы
В некоторых случаях взаимоотношение ребенка с выдуманным приятелем могут указать на его проблемы. И родители, распознав тревожные симптомы могут помочь справиться с тревогами и волнениями их чада.
- Если общение малыша с невидимкой копирует взаимоотношения между членами семьи или в нем постоянно присутствуют одни и те же мотивы, оно может указывать на проблему, которая беспокоит и волнует кроху. Порой разобраться в переживаниях малыша совсем непросто, тогда на помощь может прийти психолог.
- Если ребенок постоянно ругает и наказывает выдуманного друга, велика вероятность того, что он сам часто оказывается на месте провинившегося. Ставя себя на место взрослого человека, он пытается разобраться в ситуациях и снять стресс.
- Если вымышленный друг является защитником малыша и исполняет все его желания, то часто оказывается, что кроха чувствует себя беззащитным и не умеет за себя постоять. Такой друг помогает отомстить всем обидчикам и создает более комфортный для ребенка выдуманный мир.
Но, зачастую вымышленные друзья приносят большую пользу ребенку. Кроме того, что они позволяют развиваться воображению, они также способствуют развитию навыкам общения и помогают справиться с тревогами и проблемами малыша.
Несмотря на все плюсы, это тревожный звоночек родителям. А уделяете ли вы достаточно внимания своему ребенку? Говорите ли вы с ним о его проблемах, успехах, страха? Или включаете ему мультик и идете заниматься своими делами? Уделяйте ребенку больше внимания, говорите открыто на разные темы, играйте с ним в интересные игры.
Коли дитина заводить нових друзів, за неї можна тільки порадіти. Але як реагувати батькам, якщо новий друг малюка – уявний? Чи варто турбуватися або спілкування з вигаданими друзями є нормою для дітей? Це прості ігри багатої уяви або психологічні проблеми? Спробуємо розібратися.
Мій новий друг
Уявні друзі вже кілька десятків років представляють тему, цікаву для психологів та педагогів. Варто зазначити, що кількість дітей, які мають уявних друзів, дуже велика. Майже кожна дитина хоч на короткий період заводила уявного приятеля.
Батьки можуть і не знати, що дитина розмовляє з уявним другом. А якщо дізнаються, то зазвичай це відбувається випадково. Наприклад, дочка розповідає про ігри в дитячому садку з Машею. І ці розповіді не викликають жодних сумнівів у батьків. Але при бажанні познайомитися з подружкою своєї дитини, вони дізнаються, що в садку немає ніякої Маші. Докладно розпитавши доньку, мама з’ясовує, що у Маші є пухнастий хвіст, і вона спить на веселці.
Вигаданими друзями не завжди стають однолітки дітей. Це можуть бути казкові персонажі, і тварини, і дорослі, і будь-які вигадані істоти. Від малюка можна почути розповіді про друга, якому 160 років, або про крихітного приятеля, який спить у нього в кишені.
Наявність вигаданого друга не повинна лякати батьків. Але як на це реагувати? Чи варто підтримувати дитячі вигадки?
Що робити, якщо малюк завів уявного друга?
Висміювати або забороняти спілкування дітей з вигаданими друзями ні в якому разі не можна. Це призведе лише до того, що дитина відсторониться, втратить довіру, але все одно продовжить примарну дружбу, тільки тепер намагатиметься зберегти це в таємниці.
Правильним рішенням буде розумна підтримка вашого малюка. Цікавтеся життям вигаданого приятеля: хто він, де живе, про що мріє, що його хвилює. Ви дізнаєтеся багато нового про переживання, мрії і почуття власної дитини. Не варто самим роздувати тему уявного друга, постійно згадуючи про нього. Просто дайте зрозуміти дитині, що він може ділиться всіма своїми думками з вами.
Розібравшись в причинах появи вигаданих друзів, ви зможете краще зрозуміти свою дитину і при необхідності надати йому допомогу. Адже далеко не завжди примарний друг з’являється завдяки добрій розвиненій уяві.
Уявні друзі з’являються раптово, і так само несподівано можуть зникнути. Дружба з невидимками може тривати протягом декількох років. У віці з 3 до 8 років – це звичайне явище. Як правило, до вступу в школу діти припиняють спілкуватися з примарними співрозмовниками.
Причини уявної дружби
Дитині з багатою фантазією, звичайно, легше уявити невидимого приятеля і навіть завести з ним дружбу. Але часом розвинена уява лише допомагає створити відповідні умови, а причинами появи вигаданого друга у дітей є щось інше.
- Брак спілкування є основною причиною появи уявних друзів. Дитина відчуває себе самотнім і заповнює порожнечу вигаданим другом, якому можна довірити усі секрети, пограти та поспілкуватися. Якщо малюк зростає без братів та сестер або різниця у віці між ними дуже велика, ймовірність придбання примарного товариша зростає.
- Слабкий і беззахисний малюк потребує друга, який зможе його захистити. І він може в своїй уяві створити собі захисника і героя.
- Іноді дитина створює собі приятеля, на якого звалює провину за свої проступки. Він може його постійно лаяти і обсмикувати, наслідуючи поведінку дорослих.
- Уявний друг може з’явитися у важкій для дитини ситуації. Наприклад, народження молодшого братика або сестрички може викликати гаму переживань і, щоб не відчувати себе кинутим, малюк заводить собі друга. Така трагічна ситуація для дітей як розлучення батьків часто призводить до психосоматичних розладів. Але деяким дітям на допомогу приходить уявний друг, який поділяє всі переживання дитини, і допомагає впоратися з важкою ситуацією. У малюка, який опинився у лікарні без батьків, може з’явитися невидимий друг, який буде його підтримувати і допомагати.
- Іноді вигадані приятелі покликані мотивувати дітей, служать прикладом. Вони можуть допомогти впоратися з тривогою і повірити в свої сили. Такий невидимий друг служить прикладом та ідеалом для дитини.
Уявні друзі зникають, як тільки дитина їх не потребує. Але, навіть знаючи це, батьки можуть відчувати занепокоєння: наскільки малюк занурений у фантазію, і чи може вона відрізнити реальність від вигадки?
Реальність чи гра
Широко поширена думка, що уявний і реальний світи змішуються у дітей в голові. Дійсно, уявні образи накладають відбиток на сприйняття світу.
Варто сказати п’ятирічному малюкові, що підлога – це вогненна лава, як він тут же спробує забратися з ногами на стілець. Але якщо йому запропонувати уявити замість підлоги квітучу м’яку галявину, він із задоволенням за нього пробіжить. Його поведінка ґрунтувалася лише на його уяві. Дуже часто можна почути розповіді дітей про те, чого ніколи не було. Одного разу почуті історії або побачені ситуації можуть накласти такий відбиток на сприйняття дитини, що він буде пам’ятати їх, як ніби це сталося з ним самим.
Можна подумати, що робота уяви затьмарює реальність, змішуючи реальне і вигадане. Але це не зовсім так. Саме уяві треба віддячити за те, що ми в змозі розрізняти вигаданий світ від світу реального. Адже, щоб представити вигадані картини, необхідно усвідомлювати і реальність.
Граючи, дитина утримує в голові фантазійний образ і реальність одночасно. Якщо дитина посадив з собою за стіл іграшкового ведмедя, годує його, підносячи ложку з їжею, він точно знає, що насправді іграшка не буде їсти. Малюк розуміє, що годівля відбувається насправді, тобто він чітко усвідомлює, що реально, а що ні.
Присутність уявного приятеля не повинна турбувати батьків, якщо вона ненав’язлива в житті дитини. Але якщо дитина весь час проводить з примарним другом, дуже залежить від нього і хвилюється, коли вони в сварці, варто приділити цьому питанню підвищену увагу.
Тривожні симптоми
У деяких випадках взаємини дитини з вигаданим приятелем можуть вказати на його проблеми. І батьки, розпізнавши тривожні симптоми можуть допомогти впоратися із тривогами і хвилюваннями їх чада.
- Якщо спілкування малюка з невидимкою копіює взаємини між членами сім’ї або в ньому постійно присутні одні й ті ж мотиви, воно може вказувати на проблему, яка турбує і хвилює дитину. Часом розібратися в переживання малюка зовсім непросто, тоді на допомогу може прийти психолог.
- Якщо дитина постійно лає та карає вигаданого друга, велика ймовірність того, що він сам часто виявляється на місці провиненого. Ставлячи себе на місце дорослої людини, він намагається розібратися в ситуаціях і зняти стрес.
- Якщо вигаданий друг є захисником малюка і виконує всі його бажання, то часто виявляється, що дитина відчуває себе беззахисною і не вміє за себе постояти. Такий друг допомагає помститися всім кривдникам і створює більш комфортний для дитини вигаданий світ.
Вигадані друзі приносять велику користь дитині. Крім того, що вони дозволяють розвиватися уяві, вони також сприяють розвитку навичок спілкування і допомагають впоратися із тривогами і проблемами дитини.
